В нашій статті ви дізнаєтесь про найпопулярніші картриджи Ortofon, зможете прослухати запис звуку для порівняння. Отримаєте корисні та “безкорисні” поради по налаштуванню картриджів. Зануритесь в історичні факти та найцікавіші епізоди в історії створення вертака та голки. Let's go!
На шляху до першого звукознімача, програвача вінілу та платівки
Історію створення пра-пра-прадідуся вінілового програвача - могли б екранізувати Netflix - настільки вона цікава та заплутана. Більше того, до цих подій причетний Томас Едісон, який всупереч розповсюдженій думці не є першовідкривачем запису. До нього це встиг зробити француз Леон Скотт. У 1855 році він створив перший апарат для записування звукових сигналів - так званий фонавтограф. З його допомогою можна було робити запис на паперовий циліндр, вкритий сажею. Але такий прилад мав маленький недолік… Він не міг відтворювати записані звуки.
Цю проблему вирішив французький поет і винахідник Шарль Кро, який створив палеофон. Прилад дозволяв за допомогою уже відомого на той час процесу фотогравіювання робити запис звуку на циліндрі або металевому диску і відтворювати його за допомогою спеціального стилуса, прикріпленого до мембрани динаміка, який рухався по пазах циліндра чи диску. В 1877 році Шарль подає заявку про свій винахід на адресу Академії наук Франції. Але…
У винахідника не вистачило коштів, щоб створити реально працюючу модель пристрою. Щоб добро не пропадало, Шарль робить його суспільним надбанням.
Приблизно в той самий час Томас Едісон у своїй лабораторії працював над пристроєм, який міг б записувати текстові повідомлення у вигляді заглиблень на паперовій стрічці, які потім можна було б неодноразово пересилати за допомогою телеграфу. І тут Едісона осяяло! Так само можна записувати і телефонну розмову. Він експериментував з мембраною, обладнаним невеликим пресом, закріпленим над рухомим папером, вкритим парафіном, – вібрації, створювані голосом, залишали позначки на папері. Пізніше Едісон замінив папір металевим циліндром, загорнутим в олов’яну фольгу, а прес – голкою, яка залишала канавки різної глибини на циліндрі в залежності від сили звукових вібрацій. І нарешті, цей прилад - вже відтворював звук!
19 лютого 1878 року Томас Едісон отримав патент на цей фонограф і заснував компанію «The Edison Speaking Phonograph», яка заробляла гроші демонстрацією маленьких звукозаписів.
Тому тільки через десять років на ринок виходить так званий «Досконалий фонограф». Тривалість відтворення одного циліндра зросла до 4 хвилин. А олов’яна фольга на диску була замінена сумішшю з церезину, бджолиного і стеаринового воску. Цікаво, що німецький інженер Е. Берліне, що працював в США, ще у далекому 1888-му році пропонував використовувати замість циліндра - цинковий диск, вкритий тонким шаром воску. Пізніше апарат для відтворення звуку з такого диска отримав назву - грамофон. Ще пізніше диск Берлінера дозволив знімати з нього металеву копію — матрицю для масового виробництва грамплатівок шляхом штампування. Спочатку з целулоїду, ебоніту, каучуку, потім шелакових смол.
Як підсумок цих історичних фактів ми дякуємо Берліне за пра-пра-платівку, а пану Едісону за фундаментальний винахід електричного запису. Останній став основою для майбутніх винаходів двох молодих талановитих датських інженерів Акселя та Арнольда.
Історія Ortofon
Ortofon заснували Аксель Петерсен і Арнольд Паульсон в 1918 році. Перша назва компанії була Electrical Phono Film і до відтворення платівок компанія жодного стосунку не мала. В ті часи молоді інженери вирішували проблему - як синхронізувати зображення та звук у кінофільмі. У 1948 року данський інженер Холгер Крістіан Аренстейн (Holger Christian Arenstein) розробив для Phono Film (Петерсена та Паульсена) першу у світі головку звукознімача з рухомою котушкою типу Mono-A.
Революційні перспективи нового продукту важко було не помітити. Компанія змінює назву на Ortofon і починає випускати різальні головки для виготовлення платівок і звичні нам картриджи! Зараз налічується більше 300 зразків картриджів Ortofon. Від найпростіших - для початківців, до елітних картриджів для супер хай-фай систем.
Що таке картридж або звукознімач. Типи звукознімачів: ММ та МС
Картридж складається з:
- Стілуса - наконечника з голкою. Ця частина є основною частиною картриджа, яка “знімає” звук з пластинки. Саме голка-стилус проходить по доріжкам платівки і відтворює відбиток звукових хвиль у вінілі
- Кантилевера. Це тонке металеве плече, на кінці якого знаходиться стилус.
- Корпусу, в якому знаходяться сполучні дроти
- В корпусі так само знаходяться елементи, які визначають тип стилусу: магніт і котушка.
Картриджи можна поділити на два різновиди їх конструкції: ММ та МС.
ММ розшифровується як moving magnet (рухомий магніт). У головках цього типу голка звукознімача з’єднана з магнітом кантилевером. Вібрації голки передаються на магніт, магніт рухається поруч з нерухомими котушками і створює в них змінний струм.
MC розшифровується як moving coil (рухома котушка).
В цих головках все навпаки: магніт нерухомий, а ось котушка закріплена на кантилевері і рухається згідно вібраціям, які знімає голка.
MM-картриджи оснащуються змінними голками. Якщо голка зносилася, то її можна замінити. У MC-картриджів голка зазвичай незмінна, тому при її зносі доводиться міняти весь картридж. МС мають на котушці близько 10-30 витків - стосовно Ортофон ці витки робляться вручну на заводі в Данії. ММ мають три тисячі витків, які накручуються автоматами.
Звідси - МС - легші. Кантилевер з голкою та “невагомою” котушкою проходить канавками платівки легше та знімає більшу деталізацію звуку. Такі звукознімачі видають ширший частотний діапазон. ММ - важчі, вони більш грубо поводяться з канавками платівки. В звукознімачах МС - вихідна напруга менше одного мілівольта. У ММ - вихідна напруга більше трьох мілівольт.
Тому при використанні MC-головки зазвичай треба спеціальний фонокоректор з більш високим коефіцієнтом посилення або ж підвищувальний трансформатор.
З вище перелічених параметрів випливає, що новачкам краще починати з ММ - картриджів.
Вони мають вищу продуктивність. Їх можна поступово змінювати, підвищуючи якісний рівень. Їх можна підключати до широкого вибору фонопідсилювачів. І нарешті, вартість картриджу для початківця відносно невелика. Ну і якщо ви зламаєте голку то замінити її можна буде окремо без заміни усього картриджу.
Важлива деталь - стилус або голка. Саме вона безпосередньо рухається доріжками платівки. Чим голка делікатніше буде проходити цей “рельєф” - тим якісніше буде відтворення звуку. Чим голка тонша, тим вона глибше “занурюється” в фізичну реплікацію звукових хвиль.
Зазвичай голку роблять з діаманту. Якщо голка повністю виготовлена з діаманту, то її називають Nude (голою). Якщо ж маленький шматочок діаманту приклеєний до металевої голки, то наза - Tipped! Звісно “гола голка” легка, надійна, зносостійка, а Tipped дешевша.
Голки мають декілька популярних форм заточки:
- Сферичний стилус - найпоширеніший тип, який використовується в більшості головок звукознімачів. Стилус має круглу форму, що дозволяє зчитувати канавки різної форми та розміру.
- Еліптичний стилус - забезпечує більш точне та детальне відтворення звуку, оскільки він має еліптичну форму, що дозволяє стилусу більш глибоко пірнати в канавки платівки.
- Стилус Shibata - використовується для звукових систем високого класу та забезпечує ще точніше відтворення звуку, ніж еліптичний стилус. Така форма голки названа на честь свого винахідника Норіо Шибата, який розробив стилус на початку 1970-х років. Така голка має прямокутну форму з алмазним наконечником, заточеним під кутом 90 градусів.
- Стилус Microline - має мінімізовану форму порівняно з еліптичним стилусом, що зменшує вплив шуму та вібрації на відтворення звуку.
- Fine-line стилус - заточений як кіготь! Має форму, що нагадує невеликий виступ, що дозволяє читати канавки з більшою точністю та деталізацією, ніж інші типи стилусів.
- Стилус Fritz Gyger - має унікальну форму, спеціально розроблену для зменшення спотворень і покращення високочастотної характеристики.
- Конічний стилус - має форму, подібну до сферичного стилуса, але з гострішим кінчиком. Зазвичай він використовується для відтворення старих монофонічних записів на вінілових платівках.
Сам стилус може виготовлятись не тільки з діаманту та заліза, а ще - сапфіру, рубіну, алмазного порошку та інших недешевих матеріалів, що роблять навіть з бюджетної голки - дорогоцінність, якою ви будете дорожити, з якої в прямому сенсі будете здувати пилинки.
В наступній частині ми читайте про найпопулярніші картриджі Ortofon, про лімітовані, ексклюзивні та диджейські.
Відеоогляд на картриджі Ortofon дивіться тут.
